Saturday 4 February 2012

Perkalaba - Dido new album

M-People - M-Cast.006 DJ Derbastler

Yuriy Gurzhy and Raskardash Orchestra - Back In My Hometown

ANTHEM OF THE EURO 2012 / DAKHA BRAKHA ft PERKALABA

DAKHA BRAKHA ft PERKALABA {rehearsal} - ТЁЛКИ

Мандри - Лелеки / Mandry - Leleky

Mandry - Cherevyky / Мандри - Черевики

Wednesday 1 February 2012

CD Baby releases by Extra Estrada


Галицький Кореспондент vs Perkalaba



У четвер, 1 грудня, Оркестр Радості і Щастя "Перкалаба" презентувала свій новий альбом "Дідо". Ось що вже пишуть про альбом музичні критики: «Те, чим оперує у своїй творчості синдикат «Перкалаба», не може просто вміститись у класичні рамки музичного розуміння. Адже професійність, потужний кач, зіграність та інші речі є важливими, але не первинними у сучасному мистецтві. Важлива ідея як механізм того чи іншого професіоналізму. Бо руками у музиці рухає голова і гаряче серце. Цілком зрозуміло і те, що за довгою історією і дискографією найпомітніше у «Перкалаби» видно її прогрес від українського масштабу до відомого європейського колективу. Саме цю думку і підтверджує новий альбом під назвою «Дідо».
З особливостей диску - присутність на ньому багатьох спільних треків з відомими музикантами. Серед них - українські етно-зірки «ДахаБраха», вокаліст німецького гурту «RotFront» Юрій Гуржі і навіть Євген Гудзь з легендарного гурту «Gogol Bordello». Також на платівці можна знайти і кавери-респекти Кузі («Було Не Любити») і героям російського андеграунду «НОМ» («Любовь инженера»).
«Галицький кореспондент» зустрівся з «Перкалабою» перед презентацією альбому в Києві.

- Інформація про новий альбом «Дідо» вже зчинила фурор в Інтернеті через запрошених артистів - «Гоголь Борделло» (Нью-Йорк), «РотФронт» (Берлін), НОМ (Санкт-Петербург), «ДахаБраха» (Київ). Як вам вдалось це зробити і чим зумовлений саме такий добір учасників?

Всі ці артисти є нашими друзями, вони з радістю відгукнулись на пропозицію взяти участь у нашому альбомі. Музичні критики, яким ми дали «Дідо» на тест-прослуховування, відзначили одну з особливостей - кінематографічність нового матеріалу. Так що всіх учасників можна назвати виконавцями певних ролей, причому всі зіграли головних персонажів. До речі, один із треків взяли в американсько-німецький фільм, прем'єра якого відбудеться в Берліні 29 березня наступного року. «Перкалаба» вже запрошена грати там.

- Музиканти, які долучилися до нового альбому, живуть в різних кінцях світу. Як ви звели їх докупи?

Зараз для того, щоб створити якийсь інтернаціональний проект, не потрібно кудись їздити, для цього є Інтернет. Ми тільки «ДахуБраху» писали в себе в студії. Решта музикантів писались у своїх студіях і присилали нам сесії, а вже в Києві наш саунд-продюсер Олег Артим зводив.

- Розтлумачте, будь ласка, ваші ідеологічні настанови «попускаймоси, набуваймоси, покаймоси». Це є ваші засади позитивного світогляду?

Це не є настанови. Це своєрідні мантри, які несуть в собі позитивну інформацію і енергію - це власне видно. Якщо засади - це фундамент, то ми стоїмо на тому, як нас виховали і виростили батьки. А виховали нас добре, одним із доказів цього є те, що за 12 років існування «Перкалаби» у нас не було жодного жорсткого конфлікту в групі. Ми всі дуже різні і поважаємо інакшість кожного, власне як і інакшість решти у цьому світі.

- З творчості групи випливає, що Гуцулія, яка для вас є кореневою музичною територією, - вельми психоделічний регіон. Наскільки достовірне це враження?

Однозначно. Ближче до неба. Герметичність як культурна, так і природна, творить цю психоделію. Гуцульська ідентичність базована на певних кодах, поняттях і кодексах. Гуцули - дуже індивідуалістичний і гострий нарід. Вони чужих сприймають як гостей, однак можна довго прожити і ні разу не «проїхати», але так своїм і не стати, хоча теперішні впливи згубно діють навіть тут, як на мене, але просто не так катастрофічно. Крім того, гори - це не рівнина, тобто не комуна. Мало де на рівнині можна побачити таку чистоту в хатах і на подвір'ях, як в Гуцулії. Тут це природно.

- Яким чином еволюціонує «Перкалаба»? Наскільки взагалі митцеві потрібно потрапляти під зовнішні впливи, чи варто обмежуватися сигналом зсередини?

Еволюціонує, як будь-який живий організм. «Перкалаба» - надзвичайно живий організм, і тому ця еволюція радісна і, є думка, ще навіть не на піку. А стосовно впливів - нам здається, найголовніше навчитись слухати своє серце і вміти чути інших.

- Наскільки відрізняється сприйняття творчості групи в Україні та за кордоном?

У нас тексти все-таки формуються з відчуттям, що слово має магічну енергію, у нас ніде і ніколи не виникає проблеми несприйняття. Люди скрізь чисту емоцію сприймають однаково, чи це радість, чи це сум - це універсальні відчуття. Завдання музикантів - максимально професійно володіти інструментами, щоби ця емоція не була зіпсована невмілістю вираження.

- Концерти «Перкалаби» супроводжуються потужним викидом енергії. Яким чином ви тримаєте себе в тонусі? Ружні грибочки?

Та насправді ні. Грибочки і все решта, звичайно, мають в собі багато радості, але якщо в тебе всередині живуть чорти, то тобі не допоможуть ні грибочки, ні решта. Найкращий допінг - чисте серце.

http://gk-press.if.ua/node/5631

KievReporter about Perkalaba - Dido - 2011

3 декабря 2011, 19:03 Назар Шешуряк

Перкалаба: «Дідо – це стан сприйняття»


Без перебільшення культовий український гурт Перкалаба випустив у неспокійний світ свій новий альбом. Згусток світлої енергії називається «Дідо» і містить в собі тринадцять пісень. Першого грудня альбом був з шумом презентований у Саллівані, а за кілька днів до концерту ми поговорили по мейлу з менеджером та ідеологом гурту Олегом Гнатівим. Олег, він жеМох, відповідав з воістину просвітленою лаконічністю.
Дідо — це реальний персонаж чи збірний образ, архетип?
Дідо — це рівень розуміння і стан сприйняття.
Як досягти цього стану?
Набуватися, попускатися і каятися.
Розкажіть, яких друзів Перкалаби можна буде почути на альбомі.
Дахабраха, Женя Гудзь (Гоголь Борделло), Юра Гурджий (РотФронт), НОМ, dj Derbastler. Творчість цих артистів близька нам по духу і вібраціям.
Як ви познайомилися з Гудзем?
Бог звів.
Захоплення музичного світу входить до планів Перкалаби?
Нас більше цікавить реальний світ.
Я мав на увазі ось що: чи має шанс взагалі українсько-гуцульська культура стати популярною на весь світ, як раніше це сталося, наприклад, з балканською?
Однозначно має, як будь яка музика, яка творить вібрації, що попадають в резонанс з Божественним. Крім того, гуцульська культура несе в собі ще первісну чисту дохристиянську енергію. Світові зараз надзвичайно не стає чистих енергій.
Перкалаба відчуває на собі місію, скажемо так, енергетичного просвітлення слухачів?
Ні в якому випадку. Ми нікому нічого не обіцяли, дай Боже самим сили найти.
Бурхливі політичні та економічні події у світі останніх місяців вплинули на альбом?
Ні. Нам стає позитивних впливів. «Дідо» придумувався і писався за радісних і спокійних умов.
Як ставитесь до інтернет-піратства і того факту, що альбом з’явиться на торрентах вже за пару годин після презентації?
Музика повинна належати людям. Просто нем сенсу боротись з піратами. Крім того, все укладено так, що якщо ти свою справу будеш робити професійно, від серця, з правильною логістикою, то все складеться — навколищній світ побудований на гармонійності. Якість і цілеспрямованість будуть винагороджені завжди, неважливо як.
Концерт, як завжди, був спекотним. Перкалаба уже добрих десять років возить із собою цей жирний дух гуцульського весілля, примудряючись при цьому не набридати і змінюватись. Всього було зіграно більше трьох десятків пісень — хто ще з місцевих гуртів на таке здатний? Енергетика підхоплює навіть тих, хто до карпатсько-циганських гоцалок завжди були байжужими — наприклад, журналістів Київрепорта. Ми намалювали фломастером собі на обличчях красиві вуса і стрибали, як дурні. (А після концерту, під впливом алкоголю та перкалабних вібрацій ще й загубили фотоапарат на площі Льва Толстого; хто знайшов — не будьте мудаками, поверніть.)
Красивіші вуса були тільки у Гудзя, який, звісно ж, теж засвітився на сцені. Навіть зашкварившись у свій час дуетом з Мадонною, цей божевільний мультикультураліст не втратив своєї галактичних розмірів харизми. Інші члени перкалаба-фемілі теж допомогли потрусити київську публіку.
«Дідо» — це, мабуть, найбільш екстравертний альбом Перкалаби. У тому сенсі, що піддається для зчитування не тільки досвідченим ловцям карпатських vibes, але і простим смертним. Дуети з чотирма відомими артистами, російська та англійська мова під завісу — схоже на те, що гурт набагато амбітніший, ніж прагне здаватись.
Інородні голоси це, власне, єдине по-справжньому нове на «Дідо». Еволюція Перкалаби не лінійна, а спіральна: матеріал — «глина» — залишається тим самим, змінюються лише настрої та якість саунду. Різні фотографії одного пейзажу. Ось і новий альбом: те ж саме небо, ті ж самі дерева, тіж самі коровки і рибчики в річці, чидро. Саме за це ми і любимо Перкалабу. Зима обіцяє бути довгою, так що «Дідо» вийшов дуже вчасно: кращих ліків від зимової сплячки не придумаєш. Набуваймоси.
Фото: РадіоУкраїна.
Бомжі з ЛТ, будьте людьми, поверніть фотоапарат.

Перкалаба - Дідо (2011)



музика

«DIDO CAN DANCE» 
Те, чим оперує у своїй творчості синдикат «ПЕРКАЛАБА» не може просто поміститись у класичні рамки музичного розуміння. Адже професійність, потужний кач, зіграність та інші речі є важливими, але не похідними у сучасному мистецтві. Важлива ідея, як механізм того чи іншого професіоналізму. Бо руками у музиці рухає голова і гаряче серце.
Цілком зрозуміло і те, що за довгою історією і дискографією, найпомітніше у «ПЕРКАЛАБИ» видно її прогрес з українського масштабу до відомого європейського коллективу. Саме цю думку і підтверджує новий альбом під назвою «ДІДО». 
Половину пісень з цього творіння віддані фанати мали змогу вже почути на концертах синдикату. Наприклад оперу у чотирьох частина присвячених головному герою диску – дідові, де дуже чітко можна прослідкувати, ще один додатковий магічний елемент – мову. Адже більшість нових і старих треків – це такі собі українські мантри. В поєднанні з якісним європейським звучанням і українськими традиційними мотивам, європейський слухач може побачити новий образ українця - magical modern Ukrainian. 
Як на мене, цей диск не претендує на супер-концептуальний проект , з хитрою сценографією треків і образів. Проте, маємо унікальну можливість вперше почути не просто «ПЕРКАЛАБУ», як радіо - виставу, а заглянути набагато глибше. Бо там ми побачимо, те чим живе цей клан (у найкращому розумінні цього слова), що слухає, кого поважає і як прогресує. Це така собі поїздка у внутрішню Перкалабу, з усіма її жителями, героями і ландшафтом. 
З особливостей диску – присутність на ньому багатьох спільних треків з відомими музикантами. Серед них – українські етнозірки «Даха-Браха», вокаліст німецького гурту «RotFront» Юрій Гуржі і навіть сам Євген Гудзь, з легендарного гурту «Gogol Bordello». Також на платівці можна знайти і кавери-респекти Кузі («Було Не Любити») і героям російського андеграунду «НОМ» («Любовь инженера»). Ці експерименти + ремікси інших музикантів дають зрозуміти, що колектив прогресує і дає змогу фантазувати з усіма, кого вони люблять і кого поважають. Це великий здобуток, бо після цих досвідів обов’язково виникає новий творчий пошук. І тому цей диск не тільки, показує «ПЕРКАЛАБУ» іншим, а й демонструє «ПЕРКАЛАБУ» собі.
Отже, маємо непересічну платівка з двох причин: 1) «ПЕРКАЛАБІ» вдається вдало підкреслити свій gutzul roots, і водночас – маємо цікаві, нові експерименти зі звучанням 2)сподіваємось що вдалий творчий пошук і співпраця з відомими музикантами додала синдикату можливості бути почутими у світі 3) попри всі нові елементи, «ПЕРКАЛАБА» досі залишається своєю для усіх: мелодійною, справжньою і зрозумілою, як для українців так і для іноземців. Бо це не музика, це «дух, що тіло рве…» . 
Тому, як сказали б на гуцульщині «ДІДО CAN DANCE». І від цього нас усіх попускає і ми набуваємося. Але тіко б ви виходили!

Гриць Семенчук- поет, промоутер, музикант групи drumТИатр

Extra Estrada Compilation - Rhythm and Melody